Grain Ukraine. Limited Edition: Україні час зайняти проактивну позицію у міжнародних дискусіях про регуляцію ринка зерна та оцінювати успіх у доларах, а не у тоннах

Цьогорічний Grain Ukraine мав приставку Limited Edition через обмежений з огляду на коронавірусну пандемію формат. Однак це не завадило учасникам у режимі unlimited обговорити ключові виклики зернового ринку і окреслити наступні кроки бізнесу та держави для посилення позицій українських виробників у світі.

 Спікери події продовжили оптимістичні настрої щодо розвитку українського ринку зернових, які були лейтмотивом і минулорічного форуму: вітчизняні аграрії знов продемонстрували рекорд, ставши 2-м у світі експортером зернових за валютною виручкою. Наступний рубіж, який окреслили для себе гравці ринку, — перехід до оцінки успіхів не в обсягах виробленого, а у грошах. Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, торговий представник України, заступник голови ради International Grains Council (IGC), на торговій панелі заявив, що всі вже звикли до рекордів по обсягам, але для нього особисто важливо нарощувати долар до долара: або продавати дорожче, або витрачати менше. Цю тезу підтримала інша учасниця панелі Ольга Трофімцева, директор з розвитку “Епіцентр Агро”. Вона зазначила, що, не забуваючи про збереження навколишнього середовища і ґрунтів та підвищення різноманіття вирощуваних культур, аграріям потрібно мислити більшою дохідністю, тому що це — бізнес. Адже тенденції останніх років показують, що рентабельність зернових буде нижчати. Тому Україна активно розвиває перспективні ринки — Європу та Азію. Спеціальним гостем торгової панелі став міністр-радник з економічних питань Республіки Індонезія в Україні Баскара Прадіпта. Україна на сьогодні — найбільший постачальник зернових у цю країну, який посунув з цього місця Австралію. Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації, зауважив, що там підростає нове покоління, яке споживає менше рису, але більше пшениці. Крім того, там спостерігається позитивна демографічна ситуація. Також перспективним напрямком залишається Європа, куди торік Україна експортувала 10 млн тонн кукурудзи, а роком раніше — 14 млн тонн. 

Сприяти бізнес-мисленню має і довгоочікувана лібералізація обігу землі сільгосппризначення. Гравці ринку та експерти погоджуються, що прийняття відповідного закону — великий крок для України, який стимулюватиме підвищення капіталізації. Як окреслив ситуацію на земельній панелі Роман Лещенко, голова Держслужби з питань геодезії, картографії і кадастру, той парадокс, в якому ми жили стільки років із міфами про “вивезуть землю вагонами”, мав закінчитися, бо мораторій сприяв фіктивним тендерам, підробці документів, тіньовому обігу зерна. Завдяки закону земля буде вільним товаром в нашій державі, і нічиї політичні забаганки не зможуть цього змінити, висловилася Ольга Балицька, Head of PwC Real Estate.

Проте експерти зійшлися на думці, що новий закон все ж недостатньо ліберальний. 

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відверто назвав закон поганим, тому що обмеження гектарів — це обмеження конкуренції. Економіст вважає, що проведена тільки частина реформи і схеми продовжуватимуться, бо державні органи слабкі, щоб саджати за корупцію, і в парламенті немає достатньої кількості голосів, щоб це припинити. 

За словами Олексія Мушака, радника прем’єр-міністра України з економічних питань і земельної реформи, новий закон запустив велику кількість тригерів. Для великих компаній, які мають сотні тисяч гектарів землі, постане питання, що з нею робити, бо вони програють середнім компаніям в ефективності. У середніх компаній буде інша проблема — попри низьку ціну, купівля землі не передбачає державну підтримку для фізичних осіб.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань агрополітики Тарас Висоцький запевнив, що державні інвестиції придуть, але поступово. І додав, що завдяки новому закону десятки тисяч фермерських господарств, вільні від додаткового податкового навантаження, нарешті матимуть можливість отримати землю у приватну власність у розстрочку за вартістю оренди і вийти на новий рівень.

Говорячи про інвестиції в українське агро, Андрій Павлушин, генеральний директор OTP Leasing, зазначив, що надії на земельну реформу не справдилися. А її недостатня ліберальність знизила вірогідність приходу іноземних інвесторів.

Із ним погоджується ще один учасник фінансової панелі Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного “Центру економічного відновлення”. Він звернув увагу, що у зв’язку з пандемією всі активні інвестиції поставлені на паузу. До того ж, у країні немає секторальної стратегії розвитку, а в таких умовах інвестору нецікаво вкладати гроші, адже інвестор — не спонсор.

Олександр Куперман, член правління наглядової ради банку “Восток”, наголосив, що в країні достатньо власних ресурсів, але проблема не у кількості грошей, проблема у недовірі. Тим не менше, за наявності нормального ліквідного інструмента, такого як земля, навіть локальні банки почнуть кредитувати під адекватні відсотки, а іноземні — прийдуть з інвестиціями.

Сплеск національного протекціонізму, зокрема в ЄС, також був серед питань, піднятих на Grain Ukraine 2020. Спікери торгової панелі показали, як регуляції, направлені ніби то на захист екології, стають частиною політики протекціонізму, і пандемія COVID-19 посилила ці тенденції. Радник президента УКАБ Володимир Лапа навів приклад, що якщо раніше Європейський Союз обмежував використання пестицидів, пояснюючи це збереженням бджіл, то зараз вводить нові MRL (максимально дозволені рівні забруднюючих речовин) для імпорту, захищаючи своїх фермерів. І таким є політичний бік “зелених” рішень. Через це Україна має активніше лобіювати свої інтереси на міжнародній зерновій арені, бути там, де робиться аграрна політика. 

 

Ольга Трофімцева нагадала, що Україна є членом СОТ, International Grains Council та інших об’єднань. Вона поділилася думкою, що до недавнього часу країна з різних причин —  починаючи з незнання англійської і закінчуючи професійними моментами — займала пасивну позицію у міжнародних організаціях, а нам потрібне більш активне представництво. І тут має працювати не лише уряд, але й бізнес, який підштовхує державні структури до певних дій задля підтримання і просування України на зовнішніх ринках. Тарас Качка наголосив, що Україна була, є і буде одним з головних гравців на світовому ринку зерна. Ми доросли до того, щоб проводити українські дискусії не через рік після європейських, а мати наперед власне обговорення стосовно політики з пестицидів чи інших питань. Від самого початку дискусії всередині ЄС Україна має бути залучена і формувати власні питання, висловився він.

 




Також Тарас Качка зазначив, що останнім часом координація між урядом і бізнесом покращилася. Серед іншого це проявилося в цьогорічному експорті 20,5 мільйонів тонн пшениці. Результату вдалося досягти завдяки і тому, що українські залучені змогли уникнути метушні, витримали нервовий стрес, і це говорить про те, що координація між гравцями ринку і урядом є, і спільна задача — бути передбачуваним партнером.

 

Про необхідність запровадження державно-приватного партнерства говорили і представники галузі виноградарства Півдня України. На круглому столі “Південь України. Потенціал для розвитку виноградарства” Іван Плачков, засновник сімейної компанії “Колоніст”, зазначив, що потенціал України у виробництві вина величезний, і щоб його реалізувати, необхідно вирішити питання з землею та меліорацією, і закрити кордони від контрафакту. Гіоргі Іукурідзе, співзасновник компанії SHABO, додав, що Україну необхідно позиціонувати на міжнародному рівні як виноробну країну. Едуард Городецький, директор компанії “Одеський коньячний завод”, підтримав колег, продовживши список необхідних для розвитку галузі змін зниженням ціни на акциз і кредитних ставок, а також державною підтримкою, зокрема, виведенням тихих та ігристих вин з категорії алкогольних напоїв до категорії харчових продуктів.

Тема конструктивного діалогу бізнеса з державою, який приведе до результативних організаційно-адміністративних рішень, звучала і в обговоренні розвитку річкової інфраструктури, яка поступово стає альтернативою залізничним перевезенням зерна. На тогорішньому Grain Ukraine доставка врожаю у порти була названа головним викликом українських зерновиків. І цього року інфраструктурна панель була присвячена не залізничному транспорту, а річковим перевозкам. Модератор Микола Горбачьов розпочав дискусію фактом, що річковим транспортом перевозиться вже 5 мільйонів тонн зернових та олійних вантажів, і є очікування, що ця цифра може потроїтися.

 

Учасники панелі відзначили, що держава як власник має спрямовувати гроші, зібрані з річкових перевізників, на розвиток річкової інфраструктури, її ремонт і модернізацію. Шота Хаджишвілі, співзасновник і директор компанії RISOIL S.A, закликав відродити масове будівництво барж в Україні, а не ввозити “рейнський металобрухт 70-х років”. Андрій Волік, заступник генерального директора з будівництва, експлуатації флоту та безпеки судноплавства компанії “Нібулон”, зауважив, що штату в 1000 кваліфікованих спеціалістів, які працюють на верфях “Нібулону”, достатньо, аби будувати баржі, і вже побудовано 77 суден.




 

На цій панелі обговорювали прийнятий у першому читанні законопроект, що регулює ринок річкових перевезень в Україні. Ольга Копійка, співголова логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації, назвала його позитивні моменти: відсутність додаткового річкового збору, відміна стягнення портових зборів, визначення фінансування шлюзів, згадавши і негативні, такі як ліцензування перевезень всіх видів вантажів. Експерт підтримала створення спецфонду для фінансування річок, але підкреслила, що необхідно чітко прописати у законі механізм його функціонування.

 

Олександр Голодницький, т.в.о. голови ДП “Адміністрація морських портів України” підтримав думку про те, що ставки потрібно знижувати у рази, можливо, до 30%, і запевнив, що АМПУ повертається обличчям до бізнесу, і відстоює його інтереси у високих кабінетах. При цьому попросив бізнес “не робити уколи щохвилини”. АМПУ планує звітувати щоквартально, ввела “книгу скарг і пропозицій”, зобов’язала всі філії відомства по кожній скарзі прописувати виконавця, термін виконання, тощо.

 

Попри існуючі виклики, Grain Ukraine 2020. Limited Edition почалась і закінчилась на оптимістичній ноті. Засновник конференції, співвласник порту ТІС і зернового терміналу Neptune Андрій Ставніцер, відкриваючи подію, сказав, що коли в ситуації пандемії, аномально сухої зими, літніх потопів і загальної невизначеності компанії вдалося перевалити 17,4 млн тонн вантажу за перше півріччя 2020 року і закрити операцію з продажу 51% акцій контейнерного терміналу ТІС глобальному інвестору DP World, йому по-іншому відгукується вислів “роби, що треба, і хай там що”. Навіть, якщо закрити весь світ по домівках, люди не зможуть жити без їжі.

11 липня під егідою Grain Ukraine за ініціативою Міністерства інфраструктури України був проведений круглий стіл за участі міністра інфраструктури України Владислава Криклія. Ціллю зустрічі було обговорення меморандуму про співпрацю у сфері забезпечення та посилення безпеки на автомобільному транспорті між Міністерством інфраструктури України, Державною службою України з безпеки на транспорті, ДП Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки і гравцями стивидорного ринку.

 




Організатор Grain Ukraine — компанія Ideas First, співорганізатор — група компаній ТІС. 

 

Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників зернового ринку, керівників українських агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, логістичних та сировинних компаній, а також технологічних трендсеттерів. Тут обговорюють останні тренди аграрного ринку, розвиток стійких бізнес-моделей і впровадження агроінновацій. Більше про Grain Ukraine. Limited Edition 2020 — на facebook-сторінці події.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: